А.Н. Хендрікс

Церковні служіння

Передмова

У цій книзі зібрано статті, написані доктором А. Н. Хендріксом з Нідерландів. Він відомий як богослов, що багато писав про церкву та служіння в ній. Я завжди брав багато корисного з його праць. Для цієї книги я використав та опрацював окремі його статті. Деякі з них я скоротив: скажімо, я вирішив не включати те, що є типовим суто для Нідерландів і не буде дуже корисним для українців.

 

Це хороший біблійний реформатський матеріал про служіння та церкву. Я бажаю усім читачам в Україні, щоб через ознайомлення із ним вони могли так само збудуватись та укріпитись, як свого часу я.

 

Церковні служіння

 

В першій частині йдеться про місце та значення служінь в церкві Ісуса Христа. У ній Хендрікс дає вдале пояснення біблійних уривків та показує, що церква є харизматичною – у тому сенсі, що вона отримала Христові дари («charismata»). Кожен член церкви отримує свій дар; самі люди, кожен з них є даром для інших. Деякі отримують особливі дари і покликані служити в громаді як церковні служителі. Їхнє завдання – працювати для розбудови всієї громади.

 

Важливе й наступне питання: чи позначаються в Біблії три церковні служіння саме так, як їх називаємо ми зараз: пастор, пресвітер та диякон? Ні. В статті можна прочитати, як весь розвиток церкви – і особливо в добу Реформації – вплинув на наше сьогоднішнє розуміння церковних служінь.

 

Пастор

 

В другій частині піднімаються питання щодо завдань пастора. Спочатку Хендрікс описує, наскільки важливо усвідомлювати своє покликання і відповідним чином стояти на кафедрі для того, щоб передавати не свої слова, а Боже Слово. Пастор також повинен звертати увагу на те, щоб на богослужіннях був дотриманий певний літургійний порядок. В літургії починається життя перед Богом в завіті…

 

Хендрікс гарно змальовує, що у своїх проповідях пастор має приділяти увагу тому, чим живуть його слухачі. У прагненні викладати повне і здорове вчення доброю підтримкою пасторові може слугувати проповідування з катехізису.

 

В кінці цієї частини йдеться про завдання пастора щодо катехізації. Але Хендрікс показує, наскільки важливо розуміти, що навчання дітей є також завданням всієї громади. Громада, в якій хрестяться діти, є відповідальною за їх виховання в завіті; це обов’язок не тільки пастора.

 

Пресвітер

 

Пресвітер є пастирем церкви; він відповідальний за те, щоб заохочувати громаду до життя у святості перед Богом. Він здійснює це через відвідування членів церкви в їх домівках. Часто при цьому порушується питання щодо їх участі у Вечері Господній, тому що святкування Вечері є серцевиною (святого) життя перед Богом.

 

Біблія називає пресвітера пастирем, але вона називає його також доглядачем («єпископом»). Пресвітери повинні спостерігати не лише за громадою, але й за пастором і за тим, що він говорить.

 

Проповідь – це завдання пастора, проте пресвітери повинні обговорювати з ним проповіді, допомагати йому та коректувати там, де це потрібно.

 

Диякон

 

В Новому Заповіті є два уривки, в яких згадано про дияконів. Хендрікс показує, що на позначення диякону в Біблії використовується слово «слуга», «служитель». Наслідуючи Христа, диякони служать тим, що надають допомогу людям у громаді та поза нею – там, де це необхідно. Але насамперед важливо те, щоб вони розуміли, чому вони отримали це церковне служіння. Їхнє завдання – заохочувати громаду до того, аби допомагати один одному, а також показувати любов Христову за межами церкви – де це можливо і потрібно.

 

Християнин

 

Коли йдеться про церкву, ми маємо на увазі тих, хто живе для Христа. Церковні служителі повинні заохочувати людей до цього. Члени церкви можуть виявити, які дари в них є та як вони можуть цими дарами служити в громаді. В добу Реформації особливо звертали увагу на те, що у кожного віруючого є служіння. Жива громада – це громада, де віруючі відповідально ставляться до того, що їм доручено. В останній статті Хендрікс говорить про місце жінок в церкві. Про це дискутують у всьому світі, тому корисно обдумати те, що сказано про це в Біблії.

 

Суть служіння віруючих гарно викладена в Недільному дні 12 Гейдельберзького катехізису:

 

«А чому ти звешся християнином?

 

Тому що вірою я є учасником Христа й таким чином поділяю Його помазання, щоб як пророк сповідувати Його Ім’я, як священик віддавати Йому себе в живу жертву подяки та як цар із вільною та доброю совістю протистояти гріху й дияволу в цьому житті, а після нього у вічності царювати разом із Христом над усім творінням».

 

 

Хенк Дрост